ЗАЯВА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

Дата: 05.06.2020 13:27

Кількість переглядів: 1118

ЩАСЛИВСЬКА  СІЛЬСЬКА РАДА

Бориспільського району

08325  с.  Щасливе  Бориспільського  району  Київської   області, вул. Фестивальна,39,

тел.35-6-46,  e-mail: sch_rada@ukr.net

№              від                2020 р.

Департамент екології та природних

ресурсів Київської ОДА

01004, м.Київ, вул.Басейна, 1/2-а

Факс: 234-96-15, email: eko.koda@ukr.net

Департамент охорони здоров’я

04053, м.Київ, вул.Артема, 45

Факс: 484-17-57, email: doz.koda@ukr.net

ЗАЯВА

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ

СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

містобудівної документації «Оновлення та внесення змін до

Генерального плану с. Щасливе Бориспільського району Київської області»

Відповідно до статті 10 ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку», з метою визначення обсягу досліджень, методів екологічної оцінки, рівня деталізації інформації, яка включається до звіту про СЕО, та необхідності здійснення СЕО замовник подає заяву про визначення обсягу СЕО до відповідних підрозділів з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров’я Київської ОДА . Визначення обсягу СЕО дозволяє сфокусувати звіт на важливих питаннях охорони довкілля, у тому числі для здоров’я населення, для громадськості та зацікавлених сторін.

Враховуючи вищевказане, надаємо інформацію про визначення обсягу СЕО проекту «Оновлення та внесення змін до Генерального плану с. Щасливе Бориспільського району Київської області».

1. Інформація про замовника:

Щасливська сільська рада  Бориспільського району Київської області.

Юридична адреса: 08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе,

вул. Фестивальна, буд. 39 Тел.: (04595) 3-53-46, 067 235-15-85.

Контактний e-mail: sch_rada@ukr.net

2. Вид та основні цілі документа державного планування, його зв'язок з іншими документами державного планування.

Генеральний план є містобудівною документацією місцевого рівня, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Склад  та  зміст  генерального  плану  визначається  ДБН  Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту». Рішення генерального плану мають відповідати вимогам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»,  а  також широкому  колу  інших  державних  будівельних  норм  та державних стандартів України.

Проект оновлення та внесення змін до генерального плану села Щасливе Бориспільського району Київської області розроблений інститутом ДП «НДПІ містобудування» на замовлення та згідно рішення Щасливської сільської ради  «Про надання дозволу на розроблення містобудівної документації «Оновлення та внесення змін до генерального плану с. Щасливе Бориспільського району Київської області» № 1845-38-VII від 20 червня 2019 року та відповідно завдання на проектування, затвердженого сільським головою с. Щасливе та погодженого начальником управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Мета розроблення проекту полягає в оновленні діючого генерального плану села та приведенні його у відповідність до вимог чинного законодавства України та нормативної бази містобудування, внесення змін за пропозиціями Щасливської сільської ради, землевласників та землекористувачів. Одним із основних факторів, що створив необхідність оновлення містобудівної документації, є потреба врахування поточної соціально-економічної ситуації села та стрімке зростання демографічних показників.

Головною метою проекту є забезпечення сталого розвитку села, уточнення планувальної структури та просторової композиції, виявлення пріоритетних та допустимих видів використання та забудови території, створення належних умов для життєзабезпечення, а також організація транспортного і пішохідного руху та інше. Генеральний план території села Щасливе визначає: потреби в територіях для житлової забудови та іншого функціонального використання; межі функціональних зон, планувальну структуру; загальний стан довкілля (фактори, що його формують), а також містобудівні заходи щодо поліпшення санітарно-гігієнічного стану території, що мають природоохоронні, санітарно-гігієнічні, інженерно-будівельні обмеження при використанні. Обґрунтування і пропозиції проекту оновлення та внесення змін до генерального плану села Щасливе на розрахунковий період містять прогноз планувального розвитку, принципові напрямки з вирішення містобудівних проблем та покращання життєвих умов населення. Пропозиції щодо перспективного розміщення забудови, основані на об’єктивній характеристиці та потенційній придатності територій під різні види використання.

Генеральний план розробляється у розвиток рішень Генеральної схеми планування  території  України  та  пропозицій  містобудівної  документації регіонального рівня (Схема планування території Київської області). Під час розробки проекту оновлення та внесення змін до генерального плану с. Щасливе Бориспільського району Київської області враховано: діючий Генеральний план с. Щасливе Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с. Щасливе Бориспільського району Київської області, стратегії та програми економічного, демографічного, екологічного, соціального розвитку відповідної території, програми розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища, чинна містобудівна документація на місцевому рівні та проектна документація, інформація містобудівного, земельного та інших кадастрів, заяви щодо забудови та іншого використання території.

У свою чергу  рішення  оновленого генерального  плану  є  основою  для  внесення змін до плану зонування  території  населеного  пункту  та  надалі  деталізуються  й уточнюються у детальних планах територій.

3. Те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів).

Проектні  рішення містобудівної документації «Оновлення та внесення змін до Генерального плану с. Щасливе Бориспільського району Київської області» охоплюють всю територію села.

Генеральним планом території передбачається реалізація видів планової діяльності, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, а саме:

а) інфраструктурні проекти: берегоукріплення, стабілізація стану русла річки;

Територія села має сприятливі містобудівельні умови освоєння території згідно з містобудівним районуванням, природно-географічними та інженерно-будівельними умовами.

Згідно з фізико-географічним районуванням територія села розташована в зоні ІІ-В1, яка є сприятливою для всіх видів будівництва. Розрахункова температура для огороджуючих конструкцій - 210 С. Глибина промерзання ґрунту -120 см.

За інженерно-будівельною оцінкою на території виділені сприятливі (96,38%), малосприятливі (1%) та несприятливі (2,62%) для будівництва території. Із фізико-геологічних процесів, які спостерігаються на несприятливих територіях, слід відзначити високий рівень ґрунтових вод і його значне підняття під час паводків і зливових опадів, підтоплення та заболоченість. Це ускладнює прокладання доріг і комунікацій, потребує заходів з інженерної підготовки території.

Згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та Наказу №173-96 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» генеральним планом визначено ряд планувальних обмежень.

Згідно з постановою КМ України №106 від 23.07.1991 р. і №600 від 29.08.1994 р., село Щасливе не входить у перелік територій, забруднених у результаті аварії на ЧАЕС. Дозиметричний паспорт села не розроблявся, радіаційне обстеження не виконувалось. Природна радіоактивність не перевищує допустимих норм згідно з БДУ- 91.

Вертикальне планування територій виконано з ув'язкою системи водовідведення при урахуванні максимального збереження природного рельєфу, ґрунтового покриву та існуючих зелених насаджень, а також з урахуванням наступних вимог:

–   максимального збереження рельєфу;

–   максимального збереження ґрунтів і деревних насаджень;

–   відведення поверхневих вод;

–   мінімального обсягу земляних робіт і мінімального дисбалансу земляних мас.

Аналіз екологічного стану свідчить про те, що територія в межах розробки проекту в екологічному відношенні відповідає вимогам щодо розвитку житлового будівництва.

4. Ймовірні наслідки.

а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:

Проект оновлення та внесення змін до Генерального плану с. Щасливе розробляється з урахуванням природо-кліматичних умов, існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням технологічних та санітарних розривів, з урахуванням взаємозв’язків різних функціональних зон.

Вплив запроектованих видів планової діяльності на навколишнє середовище не може призвести до зміни кліматичних умов. Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів планової діяльності (значних виділень теплоти, вологи, тощо) не відбудеться.

Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні) не передбачаються.

Зміни, які чинять шкідливі впливи на ґрунтовий шар та водне середовище, не відбудуться внаслідок відповідних проектних заходів. Проектом оновлення та внесення змін до генерального плану передбачається будівництво локальних очисних споруд дощової каналізації, що дозволить знизити рівень забруднення водних об’єктів.

Основним фактором впливу, пов’язаним із виконанням проекту, є влаштування централізованої системи водопостачання та водовідведення на всій території села, що дозволить знизити рівень забруднення ґрунтових вод.

Відповідно до пункту 3.3. Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.028-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 28, передбачено, що територія ділянки, передбаченої під нове кладовище, не піддається дії зсувів і обвалів, не затоплюється чи підтоплюється талими, дощовими і паводковими водами. Ділянка має схил у протилежний бік від населеного пункту і відкритих водоймищ, які використовуються для господарсько-побутових потреб.

До можливих впливів реалізації проектних рішень даної містобудівної документації на навколишнє середовище є повітряне середовище. Ймовірне зниження якості атмосферного повітря через підвищення транспортного руху внаслідок розширення вулично-дорожньої мережі. Проектом не передбачається експлуатація дорожньої техніки, в якої шкідливі викиди в атмосферу перевищують допустимі норми, а також використання дорожньо-будівельних матеріалів, які забруднюють атмосферне повітря понад допустимі норми.

Проте, відновлення та створення нових площ зелених насаджень, зон рекреаційного призначення на території села, що забезпечуватиме зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище, насамперед на атмосферне повітря, від забруднення автотранспортом.

З метою покращення стану навколишнього середовища проектом передбачається ряд планувальних та інженерних заходів, до яких відносяться:

1. Заходи, що впливають на всі компоненти середовища покращують санітарно-гігієнічні умови;
2. Заходи, що покращують стан повітряного басейну;
3. Заходи з покращення стану водного басейну;
4. Заходи з покращення стану земельних ресурсів

Проектом також передбачено ряд заходів та пропозицій щодо охорони навколишнього середовища, а саме: збереження середовища існування та умов розмноження тварин, забезпечення недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу під час розміщення, проектування та забудови населеного пункту, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів, прибережних і зайнятих чагарниками територій, здійснення лісогосподарських заходів, проведення геологорозвідувальних робіт, організації місць відпочинку населення, а також щодо збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу.

Ареали проживання рідкісних тварин, місця зростання рідкісних рослин в межах проектування відсутні. Значних і незворотних змін в екосистемі дослідженої території не прогнозується. Наземних, водних і повітряних шляхів міграції тварин на території не відмічено.

Охорона сільськогосподарських земельних ресурсів забезпечується через реалізацію комплексу заходів щодо збереження продуктивності та родючості сільськогосподарських угідь, а також підвищення екологічної стійкості.

Містобудівною документацією передбачаються заходи щодо запобігання шкідливої дії шуму на житлову забудову. Території проектних комунально-складських та інженерних об’єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища фізичними та біологічними факторами, відокремлюються від житлової забудови санітарно захисними смугами відповідно до санітарної класифікації.

В процесі будівництва об’єктів проектування вплив на рослинний покрив в основному буде виявлятися в пошкодженні та частковому знищенні рослинності транспортними засобами, загибелі і пригніченні рослинного покриву при виникненні аварійних ситуацій. Розміщення ділянок нового будівництва запроектоване з урахуванням ділянок існуючих зелених насаджень.

Основними факторами впливу на здоров’я населення є:

• брак відповідним чином обладнаних місць відпочинку населення;
• виробничі, комунальноскладські та інженерні об’єкти, що мають вплив на прилеглі сельбищні території  за рахунок недотримання СЗЗ та охоронних зон.

Створення нових робочих місць, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, наповнення бюджетів різних рівнів, розвиток інфраструктури району матиме позитивний вплив на соціальне середовище.

В цілому відзначається позитивний вплив запланованої діяльності на соціальні умови та задоволення потреб місцевого населення.

б) для територій з природоохоронним статусом:

Об’єкти та території природо-заповідного фонду на території проектування відсутні, отже вплив не передбачається.

Територія с. Щасливе також не межує з територіями, що мають природоохоронний статус. Відповідно до додатку 3 «Перелік цінних природних територій та об’єктів, перспективних для заповідання на території Київської області» Регіональної програми розвитку природно-заповідного фонду Київської області «Київщина заповідна» на 2017-2020 роки, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 19.05.2017 р. №300-14-VIІ, об’єкти, перспективні для заповідання,  на території Щасливської сільської ради відсутні.

Розміщення об’єктів планової діяльності не пошкодять існуючого ландшафту, так як будуть витримані всі вимоги нормативних документів, пов’язаних з плануванням та забудовою населених пунктів.

в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Зважаючи на географічне положення села Щасливе транскордонні наслідки реалізації проектних рішень генерального плану села для довкілля приграничної території, у тому числі здоров’я населення, відсутні.

5. Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі, якщо документ державного планування не буде затверджено.

Зважаючи  на  комплексність  рішень  генерального  плану  села,  що обумовлюється  необхідністю  розвитку  житлової та громадської  забудови, виробничих ділянок різної галузевої спрямованості, транспортної мережі, головних споруд та мереж інженерної інфраструктури села здійснюється розгляд виправданих альтернатив проектних рішень.

У контексті СЕО містобудівної документації «Оновлення та внесення змін до Генерального плану с. Щасливе Бориспільського району Київської області» з метою розгляду альтернативних рішень та їх екологічних наслідків передбачається розглянути варіант «нульовий», без впровадження проектних змін та порівняльний аналіз генпланів 2012 та 2020 років.

Проектні рішення прийнято з урахуванням техніко-економічних міркувань та найбільш економного використання земель, а також соціально-економічного розвитку с. Щасливе.

Також планується розглянути альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного забезпечення села.

У разі незатвердження документа державного планування, а саме містобудівної документації «Оновлення та внесення змін до Генерального плану с. Щасливе Бориспільського району Київської області», та відмова від реалізації проекту призведе до неможливості розвитку економіки населеного пункту, а також збільшення кількості робочих місць. Цей сценарій може розумітися, як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля. За даним варіантом подальший стабільний розвиток села є, очевидно, проблематичним, і ця альтернатива призведе до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів, хаотичної забудови та погіршення ландшафту в цілому.

6. Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки.

Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначити доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

З огляду на стратегічний характер такого виду документації, ключове значення у виконанні стратегічної екологічної оцінки такого документу мають методи стратегічного аналізу. Насамперед, буде застосований аналіз контексту стратегічного планування, що передбачає встановлення зв’язків з іншими документами  державного планування та дослідження нормативно-правових умов реалізації рішень визначеного проекту. Застосування цільового аналізу при проведенні стратегічної екологічної оцінки дозволить встановити відповідність рішень проекту загальним цілям охорони довкілля та забезпечення безпечного для здоров’я населення середовища існування.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам  України,  законодавству  у  сфері  охорони  навколишнього  природного середовища.

Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:

1. аналіз слабких та сильних сторін проекту містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації, а саме:

• вивчити в регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планової діяльності, включаючи характеристику

поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;

• розглянути природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища;
• оцінити можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах;
• проаналізувати склад ґрунтів, рівні залягання підземних вод, виявити особливості гідрогеологічних умов території за результатами інженерно-геологічних вишукувань.

2. консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;
3. ознайомлення осіб, які приймають рішення, з можливими наслідками здійснення запланованої діяльності;
4. отримання зауважень і пропозицій до проекту містобудівної документації;
5. проведення громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації.

В ході СЕО провести оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, врахувати екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного соціально-економічного розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.

7. Заходи,  які  передбачається  розглянути  для  запобігання,  зменшення  та

пом'якшення негативних наслідків виконання документа державного планування.

Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єктів доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, інженерне обладнання  з  високим  коефіцієнтом  корисної  дії, тощо.

У  ході  виконання  стратегічної  екологічної  оцінки  передбачається розглянути доцільність запровадження заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків реалізації проектних рішень генерального плану с. Щасливе на довкілля та стан здоров’я населення, які мають успішні приклади впровадження в інших населених пунктах України або світу, у першу чергу щодо:

- оптимізації виробничих, комунальних територій та забезпечення їх санітарно-гігієнічної сумісності з житловою та громадською забудовою;

-  вдосконалення та подальший розвиток транспортної мережі села з урахуванням  необхідності  забезпечення  протишумового  захисту  та дотримання нормативних санітарних розривів;

- розширення мережі ландшафтних зон та зелених насаджень загального користування;  обмеженого  користування;  формування  зелених  насаджень спеціального призначення;

- визначення напрямків ефективної системи поводження з відходами на території населеного пункту;

- проведення реконструкції та будівництва споруд та мереж систем тепло-, електро- та водопостачання.

8. Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку має відповідати вимогам ч. 2 ст. 11 Закону України  «Про стратегічну екологічну оцінку», методичним  рекомендаціям  із здійснення  стратегічної  екологічної  оцінки  документів  державного  планування, затверджених наказом Міністерства екології і природних ресурсів України N 296 від 10.08.2018.

Структура звіту про стратегічну екологічну оцінку передбачається відповідно пунктів, визначених статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Вступ

1. Методологія СЕО
   1. Нормативно-правова база проведення СЕО
   2. Забезпечення доступу та врахування думки громадськості під час розроблення Стратегії та здійснення СЕО
2. Аналіз документа державного планування

2.2. Основні цілі генерального плану території

2.3. Зв'язок з іншими документами державного планування

3.  Оцінка екологічної ситуації Бориспільського району Київської області

 3.1. Географічне розташування та кліматичні особливості

 3.2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, а також прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено

3.2.1. SWOT- аналіз екологічної ситуації

 3.3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я, які ймовірно зазнають впливу

3.4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом

4. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

5. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

6. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

7. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка

6.1. Обґрунтування вибору

6.2. Опис здійснення стратегічної екологічної оцінки

6.3. Проблеми, пов’язані зі збором необхідних даних

8. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

9. Резюме нетехнічного характеру

10. Висновки та рекомендації

11. Перелік виконавців звіту про стратегічну екологічну оцінку

9) Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання.

Зауваження і пропозиції до Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної

« повернутися