Великоолександрівській школі мистецтв і ремесел присвоять ім’я народного артиста України Олександра Зюзькіна
Щороку, 9 лютого, по особливому згадуємо Олександра Дмитровича Зюзькіна, визначну особистість не тільки на Бориспільщині, а й в Україні. Згадуємо непересічного музиканта, хормейстера і диригента, талановитого майстра, який стояв у витоків провідних творчих колективів Бориспільського району – Народної академічної хорової капели імені Павла Чубинського та Великоолександрівської школи мистецтв і ремесел.
Минуло вже шість років, як у засвіти пішов Олександр Дмитрович. Заповів берегти і достойно продовжувати справу свого життя. А ще, пам’ятати.
В 2023 році ми відзначаємо 80-річчя від дня народження Митця. Саме в цей ювілейний рік, з метою гідного вшанування та увічнення пам’яті про нашого земляка, видатного діяча освіти і культури, Пристолична сільська рада Бориспільського району Київської області прийняла рішення – присвоїти Великоолександрівській школі мистецтв і ремесел ім’я народного артиста України Олександра Зюзькіна.
Маємо надію, що незабаром здійсниться одна з найзаповітніших мрій Олександра Дмитровича, яку він плекав протягом багатьох років – новозбудоване приміщення мистецької школи нарешті відкриється та наповниться дитячими голосами і звуками музики, атмосферою творчості і натхнення.
Олександр Дмитрович Зюзькін (09.02.1943 – 28.12.2016)
Народний артист України (2015 р.). Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2008 р.). Удостоєний почесної відзнаки Міністерства культури і мистецтв «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2003 р.); грамот і подяк Київської обласної державної адміністрації та Київської обласної ради. Нагороджений орденом Павла Чубинського Міжнародної асоціації «Козацтво» (2008 р.). Лауреат Всеукраїнської акції «Золота фортуна» в номінації «Кращий працівник культури Київської області» (1998 р.), Першої обласної музичної премії (2003 р.). «Почесний громадянин Бориспільського району» (2007 р.). Кавалер ордена Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (2013 р.).
Народився 9 лютого 1943 р. в Казахстані. З 1965 до 1969 р. навчався в Камчатському обласному музичному училищі на відділенні хорового диригування (клас викладача Ю.В. Бібіна). В 1975 р. закінчив музичний факультет Далекосхідного державного інституту мистецтв (м. Владивосток, науковий керівник – Є.В. Герцман) і до 1979 р. працював там викладачем кафедри історії музики.
У 1980 р. О.Д. Зюзькін переїхав до України та оселився в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області. Працював із самодіяльними хоровими колективами та викладав музику в загальноосвітніх школах району. Був методистом науково-методичного кабінету Міністерства культури УРСР. У 1987-1989 рр. обіймав посаду директора Бориспільської дитячої музичної школи. В 1990 р. заснував Великоолександрівську школу мистецтв і ремесел та протягом 26 років залишався її незмінним директором.
У 1989 р. О.Д. Зюзькін створив академічний хоровий колектив, якому в 1991 р. було присвоєно почесне звання «народний» та ім'я видатного українського вченого, етнографа та фольклориста Павла Платоновича Чубинського. За час свого існування аматорський колектив під керівництвом Олександра Дмитровича здобув міцну професійну репутацію і накопичив надзвичайно цінний досвід гастрольних виступів у різних країнах світу. Україна, Росія, Білорусь, Литва, Естонія, Польща, Фінляндія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Італія, Німеччина, Греція, Австрія, Швеція, Данія, Південна Корея, Сполучені Штати Америки – концерти хорової капели скрізь проходили з величезним успіхом.
Незважаючи на постійні зміни в артистичному складі капели (явище, на жаль, неминуче для великого самодіяльного колективу), стабільності творчих успіхів сприяла вірність багатовіковим традиціям вітчизняного вокально-хорового мистецтва. Особлива культура хорового звучання, тембрально багата і динамічно насичена палітра акапельного співу, ансамблева гнучкість, внутрішня зосередженість – ці властиві колективу риси виконавської майстерності плекались художнім керівником протягом багатьох років роботи.
Зростанню виконавської майстерності сприяла успішна участь в численних всеукраїнських та міжнародних конкурсах і фестивалях, на яких колектив отримав чимало нагород. Серед найвагоміших здобутків можна назвати Гран-прі V Міжрегіонального конкурсу хорових колективів імені Кирила Стеценка (м. Київ, 2002 р.), диплом лауреата ІІІ та IV Всеукраїнського конкурсу хорових колективів імені Миколи Леонтовича (м. Київ, 2000-2002 рр.), Гран-прі та золота медаль IV Міжнародного хорового фестивалю в м. Бієліна (Боснія і Герцеговина, 2005 р.), срібний диплом ІХ Міжнародного хорового конкурсу в м. Ріва-дель-Ґарда (Італія, 2006 р.), золотий диплом V Міжнародного хорового конкурсу імені Роберта Шумана (м. Цвіккау, Німеччина, 2006 р.), срібна медаль та диплом «За найкраще виконання православної духовної музики» ХІІІ Міжнародного конкурсу духовної музики в м. Превеза (Греція, 2007 р.), срібний диплом II Міжнародного конкурсу «Духовна музика в Римі» (Італія, 2007 р.), диплом лауреата І Всеукраїнського конкурсу хорових колективів імені Бориса Лятошинського (м. Київ, 2007 р.), диплом лауреата VII Міжнародного фестивалю православних піснеспівів «Колозький благовіст» (м. Гродно, Білорусь, 2008 р.), бронзова медаль V Всесвітньої хорової олімпіади (м. Грац, Австрія, 2008 р.), диплом почесного учасника І Гран-прі хорової музики в рамках Всесвітнього хорового чемпіонату (Південна Корея, 2009 р.), золотий диплом І Американського міжнародного хорового конкурсу в м. Сент-Луїс (США, 2010 р.), срібна медаль VII Всесвітньої хорової олімпіади (м. Цинциннаті, США, 2012 р.), диплом лауреата І Всеукраїнського хорового конкурсу, присвяченого 150-річчю від дня народження Бориса Грінченка (м. Київ, 2013 р.), срібна медаль І Європейського хорового чемпіонату (м. Грац, Австрія, 2013 р.).
В 2002 р. за участю хорової капели була здійснена мистецька акція «Шляхами Чубинського» (Архангельськ, Приморськ, Холмогори, Ломоносово, Малі Карели тощо); з 2005 р. щороку відбувалась акція «Гімн єднає Україну», в рамках якої проводились концерти, лекції та культурно-просвітницькі програми в Київській та Львівській областях, а також для української діаспори в Польщі. В 2012 р. в рамках урочистих заходів з нагоди святкування 80-річчя Київської області капела стала переможцем у номінації «Культура і мистецтво». В 2011 та 2015 рр. колектив спільно з благодійною організацією «Допомога Південної Сконе Україні» здійснив гастрольну поїздку містами Швеції та Данії.
У співпраці з Київським обласним симфонічним оркестром «Академія» хоровий колектив під орудою Олександра Зюзькіна виконав кантати «Gloria» і «Magnificat» А. Вівальді, «Високу месу» і «Magnificat» Й.С. Баха, ораторію «Месія» Ґ.Ф. Генделя, «Нельсон-месу» Й. Гайдна, «Requiem» В.А. Моцарта, ораторію «Ілія» Ф. Мендельсона, кантату «Курські пісні» Г. Свиридова, «Requiem» і «Stabat Mater» А. Караманова та безліч інших цікавих програм.
28 грудня 2016 року Олександр Дмитрович полишив нас. Церемонія прощання відбулася 30 грудня 2016 року в Актовій залі Бориспільської міської ради, відспівування – у Свято-Миколаївському храмі міста Бориспіль, а захоронення – на Великоолександрівському цвинтарі Пристоличної сільської ради.
До останніх днів свого життя він працював з хоровою капелою і серце його зупинилось в роботі над кантатою С.Танєєва «Іоанн Дамаскін». Не судилось виконати. Завершили роботу і виконали кантату 9 лютого 2017 року артисти Народної академічної хорової капели ім.П.Чубинського у співпраці з хормейстером, заслуженим діячем мистецтв України, професором Дмитром Радиком та диригентом, заслуженим діячем мистецтв України, професором Йосипом Францем. А ще, здійснював свою давню мрію – будував нове сучасне приміщення Великоолександрівської школи мистецтв і ремесел. Побачив лише залитий фундамент, вимурований перший поверх будівлі і стіни концертної зали.
Віримо! Продовжиться справа життя Олександра Дмитровича Зюзькіна. Буде радувати нас своїм співом хорова капела. Буде сповнена голосами наших талановитих дітей школа мистецтв. Будемо завжди пам’ятати!
