ПРОФЕСІЙНА ДОПОМОГА У ПРИПИНЕННІ ТЮТЮНОКУРІННЯ
Тютюн вбиває близько половини людей, що його вживають, і є однією з основних причин розвитку неінфекційних хвороб (серцево-судинних, онкологічних, легеневих хвороб і діабету) та передчасної смертності. Від хвороб, викликаних вживанням тютюну, у світі щорічно помирає понад 7 млн людей (зокрема 890 тис. - від пасивного куріння) [1]. В Україні, за оціночними даними, щороку від хвороб, викликаних курінням, помирає близько 85 тис. осіб, що становить 12% від загальної смертності. В середньому, курці втрачають 16 років життя та мають значно більші ризики виникнення і загострення перебігу хронічних захворювань, порівняно з некурцями [2].
ОСІБНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ДОПОМОГИ У ПРИПИНЕННІ ТЮТЮНОКУРІННЯ
Тютюн містить нікотин, який викликає залежність подібну до тієї, що виникає внаслідок вживання кокаїну чи героїну. Залежність від нікотину - це захворювання, внесене до міжнародного класифікатора хвороб (МКХ-10) під кодом F17 (Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання тютюну), яке потребує уваги та лікування [3].
Відповідно до положень Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала у 2006 році, держава повинна створювати сервіси з надання допомоги у припиненні куріння, а також забезпечувати наявність послуг із відмови від куріння у вигляді коротких консультацій на первинній ланці охорони здоров'я. Саме індивідуальні консультації є найбільш ефективним інструментом у відмові від куріння. Тому найперше і найпростіше, що може зробити медичний працівник, - запитати, чи пацієнт курить і, у разі ствердної відповіді, порадити йому/їй кинути, а також запитувати про досягнення у відмові від куріння під час наступних візитів. Це не займе багато часу, але може допомогти зберегти здоров'я та навіть життя пацієнта.