Український інститут національної пам'яті Інформаційні матеріали до річниці аварії на Чорнобильській АЕС
Трагедія, що наблизила розпад тоталітарного режиму
Вступ Ключові тези Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах Історична довідка
Що сталося проти ночі 26 квітня 1986 року?
Коли почалася евакуація?
Коли з’явилося перше інформаційне повідомлення?
Що приховував КГБ? Москва чи Київ: чия відповідальність?
Як відреагувала діаспора?
Як Чорнобиль вплинув на розпад СРСР?
Чорнобиль у 2022 році
Додатки
Чорнобильська катастрофа... в документах
у спогадах (усній історії)
художній літературі в публікаціях і виданнях кінематографії
Вступ
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.
Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР.
Цього року на замовлення Інституту створено тематичні банери для соціальної реклами (автор – Андрій Єрмоленко). Вони доступні за посиланням:
https://mega.nz/folder/x5pDTRaI#XRXknvD-Ay_0khh9hzfoHw
